А чого ви не в шароварах? Або типова Покрова для козака.

"Ніби і наше свято, а робиш його для інших" - так сказав мій товариш, вчитель Бойового Гопака про Покрову. Десь так і є. Як і розповідав раніше - всім подавай заходи. Сьогодні ми були на розрив. Кругом треба заходи, показові виступи. 

Перший наш показовий був у одній з рівненських шкіл. Ми там на Покрову уже кілька років поспіль щось проводимо на їхні "козацькі забави". Ну, роблять люди - треба допомогти. Сьогодні прийшли до них у камуфляжах - не треба переодягатися раз за разом. Просто зняв куртку і працюєш. 

Зачепило питання учителя - "а чого ви не в шароварах? не ті тренди?" Ось що можна сказати у відповідь на таке питання? Розповісти про одяг пластунів? Пояснити, що козаки завжди використовували передові досягнення військової науки? Чи втовкмачувати про совкові пластикові шаровари та відсутність їхньої автентичності? 

Дивує інше, хоча, давно пора перестати дивуватися сталому образу козака в шароварах, чоботях та в шапці з шликом. Так, у нас в українському рукопаші "Спас" шаровари, сорочка і пояс передбачені формою одягу. Але якось воно не тойвого мерзнути в таку погоду на вулиці. А два виступи з трьох у нас були саме на вулиці. Та не про те мова - зрозумійте одну річ: це не фермер, не алкоголік, не професійний клоун. Козак - козак - це воїн. А воїн повинен відповідати реаліям. 

Після школи пішли на виступ в Рівненський державний гуманітарний університет. Жалко було тих студентів, які в погоні за шароварництвом стояли в одних сорочках та спідничках. Але Вадим Кирилович (завідувач кафедри теорії та методики фізвиховання) давно проводить подібні заходи. І це у нього навіть цікаво виходить. Теж треба допомогти. Спочатку я сподівався, що виступатимемо все-таки на асфальті. Бо існує потреба пояснити студентам для чого я так мучу їх бойовою акробатикою - падіння, перекиди. Коли підійшли, то зрозумів, що заради нас ніхто не виходитиме на асфальт. Але ще було сподівання, що там на майданчику трава. Не тут-то було - там уже був пісок. Це я до того, що завідувач кафедри повільно, але вперто покращу матбазу. Там уже два чудових спортивних майданчика, покритих піском.

Коротше наші падіння при виконанні прийомів втратили свою ефектність - одне діло падати з висоти в метр на жорстку поверхню, а зовсім інше - на пісок. Але виступ наш сподобався, щоправда ми протупили і не поставили музику. Тому він видався затягнутим.

Далі нас посадили на машину і повезли в сусіднє село - знову виступ і півтори години козацьких забав для школярів. Уже там ми відчули що молодість пройшла ;) - тіло розлінилося і не хотіло нічого робити ;))) Але все гаразд. Виступ та забави сподобалися, все пройшло чудово і навіть місцеві алканавти не змогли спортити атмосферу.

Паралельно з нами наші хлопці провели на "Гайдамаках" дві години козацьких забав для 90 дітей, гопаківці теж зробили кілька показових. А завтра робимо свято вже для своїх дітей.

На світлині - показовий виступ учнів запорозької групи "Спас-Вихор". Своїх світлин ще не знайшов. ;)))