неділя, 25 лютого 2018 р.

Про українські і китайські бойові мистецтва

Було ліньки писати, то вирішив записати ролик. Суть коротко: що виходить, якщо до існування китайських бойових мистецтв підійти з такої ж критичної точки зору, як і до українських.


четвер, 22 лютого 2018 р.

Як стати передовою країною світу. Досвід Японії, Кореї і Китаю

Автор козака - Сергій Якутович. Автора самурая ідентифікувати не вдалося...
Щоб стати кращим - треба учитися у кращих, переймати і застосовувати їхній досвід. Цьому учать ті, хто досягли успіху у своїй сфері - мільярдери, спортсмени, світові політики. А тепер пригадайте у кого училися ви...

І зараз мова навіть не про школу. Хоча, як показує досвід фінів - там у школі учать найкращі. Зараз мова зокрема про інститути. Як може викладати економічні дисципліни людина, яка крім зарплати нічого у житті не заробила? Що вона навчить? Яку психологію прививатиме? Кого в результаті випустить?

Але перейдемо до глобальніших питань. Ні для кого не є таємницею, що Україна наразі знаходиться у глибокій сраці кризі. Багато розумних людей шукають вихід звідти. Ще більше намагається придумати велосипед замість того, щоб перейняти найкращий світовий досвід. Особисто мені в цьому плані подобається досвід Ізраїлю. Але сьогодні звернемо увагу на Далекий Схід.

Сподіваюся ніхто не заперечуватиме того, що Японія, Південна Корея та Китай є провідними державами світу в економічному плані? Тоді глянемо на їхній досвід виходу в лідери світової економіки. А точніше - з чого вони почали, на фундамент так би мовити. На першому прикладі поясню детальніше, щоб потім не розпилятися по інших країнах.

Японія

1945 рік, Японія програла у другій світовій війні. Два міста знищені ядерними бомбами. Країна окупована військами США. Усе японське під забороною, навіть армія. Кругом панує голод і зневіра. Крім окупаційних військ, Японією керує мафія - якудза. Здоровенні американці знущаються над маленькими японцями. Чоловіки не можуть знайти роботу, а жінки вимушені займатися проституцією. Такої ганьби японці не знали ніколи.

1947 рік - набуває чинності нова Конституція. І японцям дозволяють займатися своїми бойовими мистецтвами. І перше, що відбувається - на американських базах починається викладання дзюдо місцевими тренерами. Відкриваються школи, федерації, по всіх районах проводяться чемпіонати. У 1947 році проходять перші Всеяпонські чемпіонати з карате і дзюдо. Учителі бойових мистецтв їдуть в Європу і Сполучені Штати викладати свої стилі і напрямки. Там створюються місцеві федерації.

Тут слід зробити ремарку. Учитель бойового мистецтва на Сході - це не тренер на Заході. Східні учителі викладають не лише фігурне рукомашество і дригоножество. Вони несуть в маси культуру свого народу у повному обсязі. Таким чином, можна сказати, що першими, хто створював позитивний імідж східних народів серед європейських культур, були учителі бойових мистецтв.

Найяскравішим прикладом у цьому напрямку є Масутацу Ояма - кореєць, який популяризував свій стиль японського карате по всьому світу. Його показові виступи були неймовірними і стиль кіокушинкай отримав мільйони прихильників.

Паралельно з учителями, на Захід їде японське кіно. Світову популярність і визнання Акіро Куросава здобув після виходу в прокат у 1950 році фільму "Расьомон", де головними героями були самураї. Гран-прі на міжнародних кінофестивалях відкрили дорогу іншим, ранішим його фільмам, зокрема "Генію дзюдо". Але вони відкрили ширшу дорогу і для японських бойових мистецтв.

Фільми Куросави дали поштовх також і для розвитку цілої індустрії, яка популяризувала японську культуру у світі. Тут і мультфільми, і книги, і комікси. Значна частина з них присвячена японській воїнській культурі.

Такий шалений розвиток воїнської культури дозволив підняти дух народу. Вони побачили, що можуть мирно перемагати своїх переможців. Тільки після цього розпочався ріст економіки. Японці таки завоювали США. Кілька фактів: Хонда, Мазда, Сузукі та інші машини успішно продаються в Америці. А чи можете ви назвати марку американської машини, яка продається в Японії? Якось, янкі вирішили продавати японцям свій дешевший рис. І що ви думаєте? Нащадки самураїв свідомо купували дорожчий японський рис, бо знали, що так підтримують своїх. А кого підтримують ваші гривні? Тільки не треба мені оце розповідати про зв"язок лайна і Таврії.

Таким чином, завдяки експансії бойової культури японського народу, були створені передумови для успішного експорту японських товарів. І приклад Китаю це підтвердить. Але поки-що кілька слів про Південну Корею.

Південна Корея

Після американсько-корейської війни ситуація на півдні півострову була схожа з японською. звичайно, що були свої особливості. Що зробили корейці (тут і далі - мова про південних корейців)? Вони зібрали майстрів усіляких тхеккен, куксульвон, чойквандо і хварандо ( чули про такі?) і сказали приблизно наступне: "Відсьогодні ви тренуєте тхеквондо". Усіх незгодних посадили до в"язниці.

Поступово, звичайно, усі техніки уніфікувалися, учителі проходили "курси підвищення кваліфікації". Паралельно з тим, американський військовий контингент вивчав корейські бойові мистецтва. найяскравіший тому приклад - Чак Норріс.

Далі корейці зрозуміли, що замикатися на собі не варто. Можливо, навіть, вони побачили досвід японців. Наступна дія була взагалі шикарна. Мало хто хотів їхати викладати тхеквондо за кордон. І вони почали висмикувати кримінальників. Розмова з тими виглядала приблизно наступним чином: "Або ми тебе садимо до в"язниці, або ти їдеш викладати тхеквондо у таку-то країну". Враховуючи те, що за кордоном новоспечений тренер отримував ще й державне фінансування, то як ви думаєте, який варіант обирали кримінальники?

Тільки не треба плювати в мою сторону, про цю технологію мені розповіли люди, які суттєво краще розбираються у корейській історії. Я просто переповів у дещо спрощеному вигляді.

І так, ці новоспечені учителі тхеквондо, після відповідного навчання, звичайно, понесли у світ позитивний імідж Південної Кореї. За ними пішла корейська економіка. Якщо мене читають маркетологи, то вони уже побачили чітку технологію продаж. Але про це у кінці. А тут лише зазначу, що корейці після японського дзюдо ввели тхеквондо у програму Олімпійських ігор.
Правда, японці наступають їм на п"яти - вводять туди карате.

Китай

Нічого особливо нового. Після усіх культурних революцій і хунвейбінів Китайська народна республіка була в такому ж стані, як і СРСР після Сталіна. А може, і гіршому. І так, за часів Мао ушу було в глибокому підпіллі, а більшість майстрів перебили, або вони утекли на Тайвань чи в Гонконг. Ден Сяопін дав старт для відродження китайських бойових мистецтв. І посипалося - книги, кіно, створення і уніфікація шкіл, створення федерацій, проведення змагань...

Детальніше про це можна подивитися у цій серії китайського документального фільму мокшанською мовою. Дуже гарно там описано процедуру просування китайської культури та бойових мистецтв на світовій арені. Звичайно, що поштовх цьому дав Брюс Лі. Фільми з ним зробили фурор у світовій індустрії кіно. Вони скинули панування японських бойових мистецтв. Так, Брюс не був громадянином КНР, але по факту він працював на позитивний імідж китайської бойової культури зокрема і Китаю вцілому.

Потім пальму першості перехопив Джекі Чан. Доречі, зверніть увагу як у його фільмах гарно рекламується японська Мітсубіші. Мається на увазі перша половина його творчого шляху. За ним пішли інші майстри. Фільми з китайськими бойовими мистецтвами створили позитивний імідж для просування на світовому ринку китайських товарів і послуг.

Пригадайте з чого починала КНР. Дешевизна і край низька якість. Без позитивного іміджу це неможливо було продавати. Що ми маємо зараз? Китай - друга економіка світу. А починали вони з експорту своїх бойових мистецтв.

Трішки підсумків

Колись, Дмитро Корчинський сказав приблизно наступне: ми не повинні продавати хліб чи ракети, ми повинні продавати свою міфологію. А тепер пригадайте те, що вище написано і задайте собі питання: а чи правий він?

У нас є що продати. Наша історія - це історія війн. Наша міфологія не поступається кращим світовим зразкам. У нас є бойове мистецтво козацьких розвідників - Спас, є Бойовий Гопак. Нехай вам не подобається сам факт їхнього існування, але це те, що дозволить нам ефективно просунути нашу продукцію на світових ринках.

І перший крок до цього зроблено - президент Всеукраїнської федерації "Спас" Олександр Притула презентував козацьку науку Спас у США і отримав визнання - нагороду Оскар у бойових мистецтвах. Нещодавно він презентував у Швеції свою книгу з оздоровчою системою "Дев"ять сил". Але це зусилля однієї людини.

Я не агітую усім переходити на Спас... хоча ні, агітую. Ми готові навчити. А разом - ми просуватимемо Україну на світовій арені.

Апгрейд:
Описана ситуація у Японії, Китаї та Кореї стала можливою завдяки тому, що їхнє керівництво мало те, що зараз називають політичною волею. Або просто бажання. Розумію, що толку буде мало, але всеодно прошу читачів - дайте прочитати це керівникам, до яких можете дотягнутися.

І на хвіст. Маркетологи знають що для того, щоб ефективно продавати свій продукт чи послугу, слід створити позитивний імідж для себе в першу чергу, стати знайомим. А у знайомого ми легше купимо, ніж у чужого. І взагалі, це задача для маркетологів і маркетерів. Роботи просто непочатий край...

І на кінчик хвоста: якщо вам було цікаво і ви хочете читати мене далі, чи про українські бойові мистецтва, підписуйтеся на канал у Телеграм "Спас - козацька наука".

середа, 21 лютого 2018 р.

Як хлопець з Клеваня перше місце на чемпіонаті України виборов

Фінальний поєдинок Матюка Назара на змаганнях з українського рукопашу "Спас" в рамках XV фестивалю "Дніпровські пороги" (Дніпро).
Назар - найстарший учасник команди з міста Рівне. Йому 16 років. Займатися Спасом почав рік тому. Водночас, досвід у змаганнях мінімальний. За його плечами перше місце на чемпіонаті області з українського рукопашу "Спас" і перше місце на чемпіонаті області з панкратіону (розділ фул).
На чемпіонаті України виступає вперше. Досвіду змагань мало. І це помітно. В ході цього поєдинку він пропустив можливість зробити больовий на ногу і виконати вузол руки в партері. Крім того, не зміг виконати задушливий прийом і під кінець пропустив удар в голову. Тим не менше - зміг виконати кидок, який приніс йому два бали.
В результаті - переміг з рахунком 2:1. Практику отримав, готуємося до наступного чемпіонату України у Запоріжжі через півтора місяця.

Найкоротший бій Юрія Пашковського


Найкоротший бій Юри Пашковського став найкоротшим на змаганнях з українського рукопашу "Спас" в м.Дніпро в рамках фестивалю "Дніпровські пороги". Всього - 13 секунд, як показує стрічка. Перемогу Юра здобув больовим прийомом на руку - важіль руки назовні після спрощеного кидка через груди. Ця перемога принесла йому бронзу на чемпіонаті України з українського рукопашу "Спас" у Дніпрі 17 лютого 2018 року.
Спас зараз - це визнаний національний вид спорту. Спас у часи козаків - це бойове мистецтво козацьких розвідників - пластунів. Це швидкоплинний бій на знищення, бій на випередження. На цьому і грунтується тактика і філософія спортивного поєдинку - максимально швидко перемогти суперника.
Якщо вам цікаво - підписуйтеся на наш канал.

пʼятниця, 9 лютого 2018 р.

Хто ж така еліта?

У продовження теми про еліту кілька міркувань і фрагмент видива на 2 хвилини. Найкраще це питання розглянув Донцов у "Дух нашої давнини". Його міркування підтверджується дійсністю на прикладі британської еліти. У Донцова еліта - це аристократія духу, каста луччих людей. Їхніми рисами є мужність, мудрість і шляхетність. Тому тут варто погодитися з Любомиром Гузаром: «Еліта - це не просто ті люди, які вміють побачити проблему і швидко знайти рішення. Це люди, які вміють дивитися далеко вперед... Треба дивитися далі, значно далі вперед, щоб розуміти наслідки власних рішень. Той, хто дивиться далеко, перш за все зберігає головне - людську гідність». Тут він швидше підтверджує сказане. Бізнесмен і науковець не може бути елітою держави. Григорій Сковорода говорив про принцип сродності праці - кожен повинен займатися справою, яка йому близька. Тому навіть приклад Маска не може бути прикладом еліти, а лише прикладом чудового бізнесмена. Бо питання національної безпеки та національних інтересів часто можуть іти наперекір бізнесовим інтересам. І ситуація в Україні - щодо бізнесу з Росією це підтверджує. Однозначно, еліти в нас зараз немає. Тому задача її виховати. Але це завдання далеко не одного року, навіть десятку років. Хто має це робити? Напевно той, хто має бачення на десятки років уперед і працює над цим. І це ще одна складна задача - знайти таких людей та організації. Десь так, сподіваюся, конструктивно. Ну а тих, хто хоче гарантовано читати наші цікавинки, запрошуємо на канал Телеграм "Спас - козацька наука"
https://t.me/spasRivne