Насправді все почалося з того, що, як завжди на масові заходи волонтерський батальйон "Допомога армії Рівне", готував куліш. А з деякого часу, це роблю я. Смак мого кулішу спробували уже сотні, якщо не тисячі рівнян. Рецепт його я розміщав ось тут: http://gaydamaki.com.ua/retsept-kulishu/
Коротше готую куліш... Підходить якась баришня і московською запитує, а хто тут з нас має імітувати гетьмана. Кажу, а чи не буде вам складно повторити те ж саме українською? Вона повторила. Я у відповідь - ось бачите, вам не складно, а мені приємно ;) За що отримав посмішку.
Ну, як виявляється торгова марка горілки з козацькою назвою обговорювала питання щодо реклами їхнього бренду козаком. Всі відмовилися. А ми - найбільш продажні ;) Кажу - яка ціна питання? Вона не знає. Поки уточняли, туди-сюди, продовжую варити.
На виході зійшлися на цифрі 400 грн. Думаю, задешево, але домовлявся не я, а дівчата. Отже продали мене в оренду, переодягнувся. Вигляд - бачите самі. Автентичного не багато, але головне - образ. Ну, і шабля - точна копія шаблі Богдана Хмельницького, подарованої йому козаками після берестецької битви.
До того нікому не був цікавий кашовар. А тут усі побігли робити світлини. Ну і наш майбутній мер прибігла ;) Потім поторгував я хлєбалом для горілки. Не повірите - язик з трудом повертався рекламувати типу справжній український бренд, але що не зробиш за гроші. Тим більше за гроші для солдатів... Особливо, коли ніхто не хоче давати їх... Роздав по дві пляшки для спортсменів... Гонки почалися )))...
Зрештою, куліш розмели весь. Ми зібрали, здається 6900 - порівняно багато. Але я цього вже не бачив - побіг до дружини. Вона була просто рада і рада кулішу, який приніс скуштувати. Сьогодні відносно спокійно. А ось завтра... Сподіваюся, витримаю. ;)))
Немає коментарів:
Дописати коментар