неділю, 18 грудня 2016 р.

Гарцювання чи джигітовка?

Часто доводиться чути про те, що хтось там фігурно скаче на коні. Пролазить під ногами, стає на ноги, на голову чи ледь не на вуха. Виглядає це дуже гарно, особливо зблизька. Особливо, коли кінь летить чвалом.

Все б нічого, тільки чомусь такий спосіб використання коня називають "джигітовка". Нє, я не заперечую, назва має право на існування. Особливо там, де є джигіти ;) Складається враження, що в українців ніколи не було нічого подібного. Так, як і власних бойових мистецтв. Нє, ну з бойовими мистецтвами тут усе ясно - нєт, нє било і бить нє может.

А ось фігурного катання на коні? Ось чомусь у кубанців воно було, а у запорожців - ні. По типу, запорожці ніколи на коні від ворога не втікали? Ми розуміємо, що такого в принципі добра вистачало кругом. Конем вміли прикриватися, кінь вмів підняти пораненого з землі. А фігурно скакати не вміли?

Та вміли. Просто з витісненням української мови і культури з усіх сфер, якось забулося, що для такого хвацького скакання на коні у нас навіть був свій термін - гарцювання. Ну, це коли кінь гарцює, а ти іще сам на ньому викаблучаєшся. Тільки прошу не плутати з герцем. Це уже до мистецтва фігорної їзди на коні відношення має дуже опосередковане. Герць - це уже мордобій. Іноді з частковим чи повним члєноврєдітєльством. Доречі, хто підкаже - як по-нашому буде оте московське "члєноврєдітєльство"?

І на хвіст. Якщо хочете навчитися фігурно їздити на конях - учіться. Як що нема коня - то не біда. Ось вам перша вправа. Можна робити без живого коня. Головне, щоб самі живі були.

Ну, а якщо видиво сподобалося - напишіть, може знаєте ще які вправи подібного характеру? Ви розкажете, а ми знімемо. Як вам така ідея? ;)

Гарного вам настрою ;)

Немає коментарів:

Дописати коментар