Рівнянам. Сьогодні мав необережність купувати каву в бусику, що стоїть біля "Вопака" навпроти 12 школи. Даю 50 грн. Продавчиня просить дати 1 гривню. В кишені лежить. Але до мене доходить, що мене просять московською.
У відповідь прошу її повторити те ж саме українською уже дістаючи гроші. Прошу чемно, з посмішкою. У відповідь чую - "а ето прінципіально? какая вам разніца?". Кажу - я ж клієнт, можу бути правий. А вона подрузі, яка була поруч: "Блін, папрасіла чєлавєка дать рубль, а он..." Коротше обслуговування українською я не отримав навіть після прохання. Більше моя сім"я там нічого не придбає. Навіть якщо змінять продавця. Хоча кава там смачна.
Чудово розумію, що сам нічого не вирішую. Та мені по барабану. Рішення прийняв. Так само, як багато років не купую продукцію корпорації "Туборг" (включно з "Квасом Тарас"), Рошен тощо. Ніколи не купуватиму у того, хто зневажає мене як людину. Особливо, коли мене відмовляються обслуговувати моєю мовою. Думаю, я маю на це право просто тому, що живу в Україні.
Традиційна репліка: "Какая разніца на каком язикє разгаварівать, лішь би чєлавєк бил хароший?" Чудово, я нікого не образив. Я заслужив обслуговування українською мовою в місті Рівне??? Чому на Зурабіці колишній мешканець Криму може осблуговувати українською?
Одного разу приїхало круте таксі на замовлення. В розмові з таксистом виявилося, що він нещодавно переїхав з Московії. А виявилося тому, що був відчутний акцент. Чуєте? Акцент! У москаля! Поясніть чому москаль може говорити українською уже за кілька місяців??? Я переплатив йому кілька гривень. Бо мені було приємно, що людина обслуговувала мене моєю мовою незважаючи на те, що я "і так пайму".
До чого веду. Будь-який злочин має економічний слід. Будь-яка війна - це в першу чергу економіка. Про це писав ще Сунь-цзи. До тих пір, доки ми будемо їм платити, до тих пір ми будемо в лайні. Ви цього хочете? Я відмовляюся. Ваш вибір за вами. Що зробите ви?
Немає коментарів:
Дописати коментар